Визначення теми #
Система ERP

Система планування ресурсів підприємства (ERP)
— це програмне рішення, яке інтегрує різні функції управління бізнесом в єдину уніфіковану платформу, зокрема:
- Фінанси (бюджетування, бухгалтерський облік, звітність);
- Склад і логістика (управління запасами, закупівля, ланцюг постачання);
- Виробництво (планування, моніторинг, контроль);
- Управління персоналом (HR-процеси, заробітна плата);
- Продажі та управління взаєминами з клієнтами (CRM);
- Управління проєктами та документами.
ERP-системи допомагають оптимізувати операції, усунути дублювання даних і забезпечити узгоджений потік інформації між підрозділами.
Монолітна архітектура

Монолітна архітектура
— це підхід до розробки програмного забезпечення, за якого вся система реалізується як єдине, цілісне застосування, що включає всі функціональні компоненти: користувацький інтерфейс, бізнес-логіку, роботу з базою даних, обробку запитів тощо.
У монолітній архітектурі всі частини застосунку тісно пов’язані між собою та працюють як єдиний процес. Це означає, що будь-яка зміна або оновлення одного з компонентів вимагає повторного збирання та розгортання всього застосунку.
Мікросервісна архітектура

Мікросервісна архітектура
— це підхід до розробки програмного забезпечення, за якого система складається з набору невеликих, незалежних сервісів. Кожен сервіс відповідає за чітко визначену функцію та взаємодіє з іншими сервісами через стандартизовані API (наприклад, HTTP, REST або gRPC).
Кожен мікросервіс має власну базу даних, логіку та середовище виконання, що дозволяє розгортати, масштабувати, оновлювати та обслуговувати його незалежно від інших. Такий підхід забезпечує високу гнучкість, автономність команд розробки та спрощує масштабування всієї системи.
Хмарно-орієнтована архітектура
![]()
Хмарно-орієнтована архітектура
— це підхід до створення застосунків, які з самого початку розробляються для роботи в хмарному середовищі з використанням його переваг — таких як автоматичне масштабування, безсерверні функції та технології контейнеризації, зокрема Docker і Kubernetes.
EPIC

EPIC
— це велика користувацька історія, яка є надто складною або об’ємною, щоб її можна було завершити в межах одного спринту. Вона охоплює кілька дрібніших завдань або користувацьких історій і зазвичай потребує декомпозиції на більш керовані частини.
Робочий пакет

Робочий пакет
— це найнижчий рівень деталізації в ієрархічній структурі розподілу робіт (WBS). Він являє собою чітко визначений обсяг роботи, який можна спланувати, призначити виконавцям, оцінити за тривалістю та вартістю, а також ефективно контролювати.
Технологічний стек

Технологічний стек
— це сукупність технологій, інструментів, мов програмування та фреймворків, які використовуються для розробки, запуску та підтримки програмних застосунків або вебплатформ. Він охоплює як frontend (клієнтську частину), з якою взаємодіє користувач, так і backend (серверну частину), що відповідає за обробку логіки, управління даними та взаємодію з базами даних.
КРІ

Key Performance Indicators (Ключові показники ефективності)
— метрики успіху (наприклад, час відгуку, SLA, конверсія).

Система планування ресурсів підприємства (ERP)
— це програмне рішення, яке інтегрує різні функції управління бізнесом в єдину уніфіковану платформу, зокрема:
- Фінанси (бюджетування, бухгалтерський облік, звітність);
- Склад і логістика (управління запасами, закупівля, ланцюг постачання);
- Виробництво (планування, моніторинг, контроль);
- Управління персоналом (HR-процеси, заробітна плата);
- Продажі та управління взаєминами з клієнтами (CRM);
- Управління проєктами та документами.
-
Програмні продукти
(веб-сервіси, мобільні застосунки, платформи);
-
Інженерні та будівельні проєкти
(будівлі, інфраструктура, конструкції);
-
Фізичні продукти
(обладнання, пристрої, виробничі лінії);
-
Організаційні трансформації
(впровадження ERP, цифрова трансформація).
-
Відповідати загальній бізнес-стратегії компанії;
-
Спрямовувати технічні команди в архітектурних рішеннях;
-
Забезпечувати масштабованість, безпеку та підтримуваність;
-
Сприяти інноваціям і гнучкості;
-
Визначати чіткий шлях для майбутнього розвитку.
-
Бачення продукту
Це не фінальна архітектура, а набір можливих варіантів реалізації з їх аналізом.
Приклад: хмарна платформа проти локального (on-premise) розгортання. -
Попередній технологічний підхід
Список допустимих рішень на основі цілей проєкту, термінів і наявних ресурсів.
Розглядаються потенційні технології та стандарти, але ще не затверджуються остаточно. -
Варіанти інтеграції та інтерфейсів
Окреслюються майбутні зони інтеграції та ключові обмеження для взаємодії між системами.
-
Загальні принципи якості, безпеки та масштабованості
Визначаються підходи до перевірки, стійкості системи та її адаптивності на наступних етапах розробки.
-
Цілі продукту та узгодженість із бізнесом
Визначте, чого має досягти продукт і як він підтримує місію компанії.
Позначте ключові показники ефективності (KPI), за якими буде оцінюватися успіх. -
Технологічний стек і архітектура
Оберіть відповідні технології, фреймворки та інструменти.
Сформулюйте архітектуру системи з урахуванням потреб у масштабованості, безпеці та інтеграції. -
Користувацький досвід і продуктивністьance
Забезпечте технічну підтримку для безперебійного досвіду користувача.
Оптимізуйте продуктивність і надійність системи. -
Масштабованість і підтримуваність
Плануйте зростання за допомогою модульних і масштабованих архітектур.
Впроваджуйте найкращі практики для підтримки коду та ефективного розгортання. -
Безпека та відповідність
Опрацюйте захист даних, автентифікацію та заходи безпеки.
Забезпечте відповідність галузевим стандартам і регуляторним вимогам. -
Інновації та адаптивність
Заохочуйте впровадження новітніх технологій.
Плануйте майбутні вдосконалення та ітерації. -
Блок-схеми та діаграми взаємодії
-
Таблиці припущень та обмежень
-
Карти варіантів і ризиків
-
Ескізи компонентів і архітектурні шари
-
Поєднує бізнес-концепцію з потенційною реалізацією;
-
Дозволяє порівнювати альтернативи та документувати обмеження;
-
Служить точкою відліку для прийняття рішень на наступних етапах проєкту.
ERP-системи допомагають оптимізувати операції, усунути дублювання даних і забезпечити узгоджений потік інформації між підрозділами.

Монолітна архітектура
— це підхід до розробки програмного забезпечення, за якого вся система реалізується як єдине, цілісне застосування, що включає всі функціональні компоненти: користувацький інтерфейс, бізнес-логіку, роботу з базою даних, обробку запитів тощо.
У монолітній архітектурі всі частини застосунку тісно пов’язані між собою та працюють як єдиний процес. Це означає, що будь-яка зміна або оновлення одного з компонентів вимагає повторного збирання та розгортання всього застосунку.

Мікросервісна архітектура
— це підхід до розробки програмного забезпечення, за якого система складається з набору невеликих, незалежних сервісів. Кожен сервіс відповідає за чітко визначену функцію та взаємодіє з іншими сервісами через стандартизовані API (наприклад, HTTP, REST або gRPC).
Кожен мікросервіс має власну базу даних, логіку та середовище виконання, що дозволяє розгортати, масштабувати, оновлювати та обслуговувати його незалежно від інших. Такий підхід забезпечує високу гнучкість, автономність команд розробки та спрощує масштабування всієї системи.
![]()
Хмарно-орієнтована архітектура
— це підхід до створення застосунків, які з самого початку розробляються для роботи в хмарному середовищі з використанням його переваг — таких як автоматичне масштабування, безсерверні функції та технології контейнеризації, зокрема Docker і Kubernetes.

EPIC
— це велика користувацька історія, яка є надто складною або об’ємною, щоб її можна було завершити в межах одного спринту. Вона охоплює кілька дрібніших завдань або користувацьких історій і зазвичай потребує декомпозиції на більш керовані частини.

Робочий пакет
— це найнижчий рівень деталізації в ієрархічній структурі розподілу робіт (WBS). Він являє собою чітко визначений обсяг роботи, який можна спланувати, призначити виконавцям, оцінити за тривалістю та вартістю, а також ефективно контролювати.

Технологічний стек
— це сукупність технологій, інструментів, мов програмування та фреймворків, які використовуються для розробки, запуску та підтримки програмних застосунків або вебплатформ. Він охоплює як frontend (клієнтську частину), з якою взаємодіє користувач, так і backend (серверну частину), що відповідає за обробку логіки, управління даними та взаємодію з базами даних.

Key Performance Indicators (Ключові показники ефективності)
— метрики успіху (наприклад, час відгуку, SLA, конверсія).
Що таке технічне бачення продукту? #
Технічне бачення продукту — це структурований технічний огляд, який описує, як концепція продукту буде реалізована в межах конкретного проєкту. Воно перетворює раніше зібрані функціональні та нефункціональні вимоги, а також бізнес-стратегію, на конкретне технічне рішення. Це бачення відіграє ключову роль у поєднанні стратегії з її практичним втіленням.
Де застосовується технічне бачення продукту?
Технічне бачення продукту застосовується в різних типах проєктів, зокрема:
У кожній із цих сфер технічне бачення є основою для подальшого проєктування та розробки.
На ранній стадії (етап ідеї) технічне бачення продукту ще не є детальним планом проєкту, а лише попереднім технічним напрямом. Воно описує можливі принципи реалізації, допустимі технології, ключові обмеження та загальні орієнтири.
Сильне технічне бачення продукту повинне:
Цілі технічного бачення продукту #
Кроки для розробки технічного бачення IT-продукту #
Добре сформоване технічне бачення — це орієнтир для розвитку продукту. Воно забезпечує узгодженість інженерних зусиль із бізнес-цілями та ринковими потребами. Включення масштабованості, безпеки, інноваційності та адаптивності дозволяє компаніям створювати успішні, стійкі до змін продукти. Розробка технічного бачення — це не одноразова дія, а постійний процес, що вимагає співпраці, регулярного перегляду та безперервного вдосконалення
Компоненти технічного бачення продукту #
Ключові компоненти чіткого технічного бачення IT-продукту
Документація технічного бачення (на етапі ідеї) #
На концептуальному етапі проєкту (до початку проєктування та реалізації) готується лише один попередній документ, залежно від типу проєкту.
Це не детальні креслення, специфікації або плани реалізації. Це попередні документи, які визначають технічний напрям проєкту та перевіряються через бізнес-гіпотези, цілі й обмеження.
Можливі складові:
Узгодження та відповідальність #
На концептуальній фазі зазвичай залучаються такі учасники:

Системні архітектори або технічні аналітики

Провідні інженери або техлідери

Бізнес-аналітики

Представники замовника / ініціатора проєкту
Висновок #
Концептуальне технічне бачення продукту виконує роль попереднього орієнтира реалізації, сформованого на найранішій фазі проєкту. Воно не замінює проєктну документацію, але забезпечує технічну цілісність, перевірку гіпотез, зменшення ризиків і формує основу для наступних етапів проєктування.
Воно:
Технічне бачення на етапі ідеї — це стратегія для подальшої реалізації.
